Урок 30 Дата__________ Клас__________
Тема Роль
машинобудування в сучасному
світі
Мета: систематизувати знання учнів про машинобудівну
продукцію, виокремити її основні види, удосконалювати навички аналізу
тематичних карт та різноманітних джерел інформації; розвивати наукове,
технологічне, просторове мислення, ерудицію, навички аналізу та синтезу
інформації; виховувати повагу до думки інших, дбайливе ставлення до предметів
споживання
Обладнання: підручник, атлас, карти машинобудування, презентація,
роздатковий матеріал
Тип
уроку: вивчення нового
матеріалу
Хід
уроку
І.
Організаційний момент
ІІ.
Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
1. Прийом
«Я знаю карту» (учні виходять до карти і по черзі називають країни, що є
лідерами за виробництвом металургійної продукції, основні райони металургійної
промисловості в Україні)
2. Зазначте
регіони та центри розвитку галузей в Україні значками-наліпками
Ø Лісозаготівля
Ø Виробництво фанери
Ø Меблева промисловість
Ø Лісохімія
Ø Целюлозно-паперова промисловість
3. Прийом
«Географічний крос»
1.
Підприємства
чорної металургії утворюють … . (металургійні
райони)
2. Країною-лідером з виробництва сталі є … . (Китай)
3. Найбільші українські металургійні комбінати повного циклу
побудовані у … . (Запоріжжі, Кривому
Розі, Кам’янському, Маріуполі)
4. Основними чинниками розміщення підприємств чорної
металургії в Україні є … . (сировинний і
паливний)
5. Алюмінієва промисловість України нині представлена одним
з найбільших в Європі заводом … . (Миколаївський
глиноземний завод)
6. Найбільшими виробниками й постачальниками фармацевтичної
продукції в світі є … . (Німеччина, США,
Швейцарія)
7. Головними експортерами продукції лісової і деревообробної промисловості в світі є … . (Канада, США, країни Північної та Західної
Європи, Росія)
8. У виробництві паперу і картону першість належить … . (Китаю і США)
9. Лідером в Україні за обсягами виробництва і продажу
готових лікарських засобів є … .
(Фармацевтична фірма «Дарниця»)
10.
Країнами Бенілюксу є … . (Бельгія, Нідерланди, Люксембург)
ІІІ.
Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Вивчаючи будь-яку галузь промисловість, завжди
згадувалась машинобування. Перелік продукції, що виробляє машинобудування, буде
найбільшим з усіх галузей господарської діяльності людини. Про сучасний стан галузі та подальші
її перспективи ми дізнаємося на найближчих уроках.
ІV.
Вивчення нового матеріалу
1. Роль
машинобудування в сучасному світі
·
Прийом
«Асоціація»
Назвіть асоціації до слова «машинобудування»
·
Прийом
«Мозковий штурм»
Чи змінилося розуміння поняття «машина» з часів технічної
революції ХVIII – XIX
ст.? чи можна комп’ютер вважати машиною? Що є обов’язковою умовою роботи
будь-якої машини? Яку функцію вона виконує? У чому полягає різниця між машиною
та устаткуванням?
·
Прийом
«Формулюємо поняття»
Сформулюйте визначення поняття «машинобування»
Отож машинобудування є провідною є провідною складовою
частиною промисловості, яка визначає науково-технічний прогрес, забезпечує
технічне переорієнтування економіки, інтенсифікацію і підвищення ефективності
всього суспільного виробництва. Машинобудування – своєрідний індикатор, що
вказує на загальний рівень соціально-економічного розвитку країни: що більший
асортимент продукції воно виробляє, що міцніші його позиції на міжнародному
ринку, то вищий рівень розвитку країни та її обороноздатності.
2. Склад
машинобудування
Робота з підручником с. 154 схема
3. Спеціалізація
та кооперування в машинобудуванні
·
Прийом «Підказка»
Літак складається з понад 120 тис деталей. Які способи
організації виробництв галузі будуть доцільними?
Робота з таблицею с. 155
Кооперування в машинобудуванні об’єднує підприємства що
взаємодіють, які розташовані або на певній відносно невеликій території, або ж
у різних регіонах країни чи різних країнах. Таким чином виникають локальні
машинобудівні кущі, у яких різні спеціалізовані заводи спільно беруть участь у
випуску готової продукції.
4. Чинники
розміщення підприємств
·
Прийом «Піт-стоп»
Швидко та коротко визнач основні чинники розміщення
підприємств машинобудівної промисловості
5. Географія
виробництва машин і устаткування
·
Прийом «Творча лабораторія учнів» - робота в парах
Учні працюють в парах, визначають галузь машинобудівного
комплексу, її склад та країни-світові лідери за кількістю виготовленої
продукції.
Пара 1 – електронна промисловість
Пара 2 – автомобілебудування
Пара 3 – літакобудування
Пара 4 – судно-та верстатобудування
Після опрацювання інформації учні узагальнюють
опрацьований матеріал у вигляді таблиці
ГЕОГРАФІЯ ВИРОБНИЦТВА МАШИН І
УСТАТКУВАННЯ СВІТУ
|
Галузь машинобудування
|
Країни-виробники
|
|
Електронна промисловість
|
|
|
Автомобілебудування
|
|
|
Літакобудування
|
|
|
Суднобудування
|
|
|
Верстатобудування
|
|
V.
Закріплення нових знань і вмінь учнів
·
Прийом «Сенкан»
Створіть сенкан зі словом машинобудування
VI. Підсумок уроку.
Рефлексія
· Прийом «Прес»
Допомагає навчитися знаходити
вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання.
Запитання Чому Азійський регіон
має найвищі темпи розвитку машинобудування в сучасному світі?
1. «Я вважаю…»;
2. «Тому що …»;
3. «Наприклад …»;
4. «Отже …», «Таким чином…»
VII. Домашнє завдання
1.
§ 28, 29, повторити § 7
2. Дізнайтесь
на сайті обласної державної адміністрації, які підприємства машинобудування є в
області.
Відкритий урок з географії
9 клас
Урок __________ Дата:____________
Мета: розкрити значення та структуру лісогосподарського
комплексу, показати розвиток комплексу в умовах малого заліснення та недостатніх
запасів лісових ресурсів; розвивати
логічне мислення, вміння аналізувати різні джерела знань, практичні навички і
вміння користуватися географічними атласами і картами України; виховувати активну позицію свідомого
ставлення до розвитку господарства країни та впливу господарської діяльності на
природу
Обладнання: підручник, опорні схеми, атлас, карта
України, презентація, довідники
Тип уроку:________________________________
Хід уроку:
І.
Організаційний момент
1.Привітання
2.Психологічна хвилинка уроку
Прикріпляю на дошці смайл
"Радість" і бажаю всім учням гарного настрою, легкого засвоєння теми.
Ми починаємо урок, а на уроці ми…
Уважні!
Розумні!
Організовані!
Кмітливі!
ІІ.
Актуалізація опорних знань умінь учнів
1.Прийом
«Картографічна хвилинка»
Індивідуальне опитування. Назвати країни-сусіди
України, міста-мільйонери, область, що має найбільше країн сусідів.
Групове завдання. Використовуючи пазли, складіть
карту України.
2.Бесіда за
запитаннями
1.Назвіть тему минулого уроку
2.Що таке хімічна промисловість?
3. Які галузі промисловості визначають науково-технічний
прогрес країни?
4. Назвіть сировинну базу хімічної промисловості.
4. Які підприємства нового покоління діють в
Україні?
5.Назвіть проблеми і перспективи розвитку
хімічного комплексу в Україні.
3.Прийом
«Пошта»
Три конверти з назвами «Хімічна промисловість»,
«Хіміко-фармацевтична промисловість», «Нафтохімічна промисловість». На окремих
аркушах написані назви галузей хімічного комплексу. Учням необхідно правильно
відправити названі галузі у відповідний конверт.
Хімічна промисловість: основна хімія, лакофарбова промисловість, промисловість
волокон і ниток, промисловість синтетичних барвників, промисловість
пластмасових виробів, промисловість побутової хімії.
Хіміко-фармацевтична промисловість: виробництво різноманітних ліків, вітамінів, виробництво
перев’язувальних матеріалів, виробництво дезінфікуючих засобів.
Нафтохімічна промисловість: виробництво продуктів органічного синтезу, виробництво технічного вуглецю, шинна промисловість, гумоазбестова
промисловість.
4.Прийом «Третій
зайвий»
1. Вугільна, газова, сонячна.
2. Прикарпатський, Придніпровський, Побузький.
3. ВАТ «Дарниця», ВАТ «Черкаське хімволокно», ВАТ «Фармак».
4. Синтетичні
мийні засоби, дезінфекційні засоби, антибіотики.
5. Біла Церква, Дніпропетровськ, Калуш.
ІІІ.
Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом
«Вгадай мене»
Сьогодні ми познайомимось з
промисловістю, що є важливою складовою господарського комплексу України. Спробуйте
за описом вгадати назву промисловості.
Продукція промисловості щодня
поряд з вами. Це насамперед підручники й зошити, зроблені з паперу, шкільні й
домашні меблі і ще безліч різних речей. Немає такої сфери господарства, де
сировина і продукція її переробки не відігравали б істотної ролі. Продукцію
галузі використовують у машинобудуванні, легкій промисловості, транспорті,
будівництві та інших галузях.
Відповідь учнів Лісова
промисловість
Наш урок присвячений лісовій
промисловості. Ми спробуємо краще розібратися з галузевим складом,
територіальною структурою, тенденціями розвитку та з існуючими проблемами.
Запис теми уроку
ІV. Вивчення нового
матеріалу
Лісовий комплекс відіграє важливу роль в житті кожної людини. Лісові
ресурси (ліс) має важливе значення, а саме, це - "легені світу",
ґрунтозахисне, промислове, рекреаційне (відпочинок, оздоровлення).
1. Склад галузі Робота
з опорною схемою «Лісопромисловий комплекс»
Показники розвитку галузі за роки незалежності
змінювалися. Спробуємо проаналізувати це за допомогою діаграми.
Обсяги виробництва ЛПК змінювалися, що пов’язано
насамперед зі структурними ринковими перетвореннями в комплексі. На зменшення
обсягів виробництва вплинуло насичення внутрішнього ринку в перші роки
незалежності імпортними товарами, зокрема меблями.
2. Сировинна
база
Лісопромисловий
комплекс України інтенсивно формується в умовах малого заліснення і недостатніх
запасів лісових ресурсів. В основному лісова сировина імпортується з Росії,
Білорусії та Швеції. Лісові ресурси обмежені і забезпечують власні потреби лише
на 20-25%. Основні лісозаготівельні райони – це Українські Карпати та Українське
Полісся
Заліснення - 14,3% усієї площі України. Усі ліси України поділяють на дві
групи:
1) група займається вирощуванням нових насаджень та має таке значення:
водоохоронне, санітарно-гігієнічне, захисне, оздоровче, заповідне національні
карти...
Ці
ліси не вирубуються.
2) група
- це ліси, які мають захисне і дуже обмежене експлуатаційне значення.
Лісогосподарство також включає заготівлю грибів, ягід, лікарські рослини,
березовий сік, мед і т.д.
Крім
деревини, галузі ЛПК використовують відходи виробництва лісової промисловості
стружку, тирсу, а ще солому, насіння соняшника, кукурудзяні качани, очерет, а
також вторинну сировину – макулатуру і ганчір’я. Така сировина є майже в усіх
областях України, що зумовило розміщення промисловості по всій території
країни.
Деякі
галузі лісової промисловості споживають велику кількість хімічної продукції:
смол, лаків, фарб, пластмас. Це зумовлює потужні міжгалузеві зв’язки між
хімічним і лісовим комплексами. До того ж лісова промисловість для виробництва
продукції лісохімії застосовує суто хімічні технології виробництва (суха
перегонка деревини, гідроліз).
3. Чинники розвитку й особливості
розміщення галузей
Бесіда назвіть чинники розміщення будь якої промисловості?
Які
чинники, на вашу думку, відіграють важливу роль в лісовому господарстві?
1.
Лісозаготівельна і лісопильна промисловість орієнтується на сировину.
Основні райони Українську Карпати та Полісся. Головною умовою розвитку є не
тільки наявність лісу, а їх експлуатація, де можна рубати і заготовляти ліс.
Лісопильне виробництво зосереджене в Чернівцях, Надвірна, Стрий, Ковель, Малин,
Коростень, Рахів
2.
Виробництво меблів розташоване ближче до споживача.
Значна кількість підприємств зосереджена в Закарпатській, Івано-Франківській,
Чернівецькій областях. Також осередками меблевої промисловості є обласні центри
Київ, Харків.
3.
Виробництво сірників.
Державне підприємство Рівненська сірникова фабрика розташована м.
Березне, Рівненської області. Компанія здійснює виробництво сірників і є єдиним
виробництвом в цій галузі в Україні. Фабрика була побудована в 1999 році, її
виробничі потужності становлять близько 600 млн коробок сірників на рік.
4.
Целюлозно-паперова промисловість – сировинний, водний,
електро-енергетичний. Найбільшими підприємствами галузі є целюлозно-паперовий
завод у Жидачеві Львівської області, картонно-паперовий комбінат і місті Обухів
Київської області, Поніківський паперовий комбінат у Хмельницькій області,
Малинська фабрика на Житомирщині, Дніпропетровська паперова фабрика,
Херсонський та Ізмаїлівський целюлозні заводи. За роки незалежності вони
суттєво змінили технології виробництва, обновили асортимент продукції та
знайшли потужних зарубіжних партнерів.
5.
Лісохімічна промисловість – сировинний (відходи
лісозаготівельної та деревообробної промисловості). Київ, Великий Бичків,
Перечин, Свалява, Вигода, Київ, Славута, Коростень. Крім синтетичних смол,
оцтової кислоти, метилового спирту, важливою продукцією лісохімії є кормові
дріжджі. Їх виготовляють у Запоріжжі та Білгороді-Дністровському.
4.Проблеми та перспективи
розвитку (перегляд ролика)
Повідомлення
учнів(проблеми, перспективи)
5. Повідомлення учня про давню
професію лісового господарства з демонстрацією фото-презентації - бокораш
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
Прийом «Вірю, не вірю»
1. Рівненська
сірникова фабрика – компанія, що здійснює виробництво сірників і є єдиним
виробництвом в цій галузі в Україні.
2. Лісозаготівельна і лісопильна промисловість
орієнтується на споживача.
3. Лісові ресурси України обмежені і забезпечують
власні потреби лише на 20-25%.
4. Основні лісозаготівельні райони – це Українські
Карпати та Українське Полісся
5. Останніми роками в лісопромисловому комплексі України
зовсім не має потреби контролювати лісозаготівлю.
6. Лісопильне виробництво зосереджене в Чернівцях,
Надвірна, Стрий, Ковель, Малин, Коростень, Рахів
7. Основний чинник розміщення меблевої
промисловості – сировинний.
8. Лісові
ресурси мають важливе значення, а саме, ґрунтозахисне, промислове, рекреаційне
(відпочинок, оздоровлення).
9. Лісопромисловий
комплекс має міцні міжгалузеві зв’язки з хімічним комплексом.
10.
Україна має значну частку заповідних лісів.
VI. Підсумок уроку
Оцінювання
навчальних досягнень вихованців.
VII. Домашнє завдання
1.Параграф 23 с.119-124
2. Нанести на контурну карту центри
лісопромислового комплексу України
3.Творче завдання
Оцініть
роль галузей ЛПК у вашому житті
Бокораш — назва плотогона,
здебільшого на Бойківщині та Гуцульщині, який займався сплавом лісу річками в
Українських Карпатах. Стовбури зрізаних та очищених від гілок дерев в'язали у
плоти, які, у свою чергу, зв'язували один за одним у своєрідну, інколи досить
довгу, вервечку. Так утворювався один пліт — бокор.
Бокораші стояли
спереду плоту і спеціальними веслами-стернами управляли ним, щоб уникнути мілин
та великих валунів у річці і щоб пліт не винесло на берег. Бокорашів
було 3—5, інколи й більше — залежно від величини плоту і складності та довжини
маршруту. На плотах влаштовували спеціальний майданчик, де розводили багаття
(ватру), також ставили невеликий курінь.
Формування плоту було однією з
найбільш трудомістких і відповідальних операцій, бо від якості цієї роботи
залежав потім власне сплав. Певна річ, щоб збити колоди потрібні знання і
виробничий досвід, відповідний інструментарій, які вдосконалювались і
доповнювалися тривалий час і лише у XIX—на початку XX ст. набули довершеності.
Плоти готували на прирічкових складах («порташах»). Усі підготовчі роботи на «порташах» виконували групи підсобних робітників,
які складували в штабелі («мигли») колоди, сортували їх за породою і
розмірами.
Розміри плотів не були сталими.
Вони залежали, з одного боку, від довжини будівельного лісу, з другого — від
повноводності ріки. Крім того, багато важили навігаційні знання і практичний
досвід керманичів. Професія бокорашів була небезпечна, комусь могло затиснути ногу між
вологими і слизькими колодами, а хтось від несподіваного поштовху об кам'яні
пороги падав з плоту в річку і міг забитись тощо.
Для сплаву використовували
переважно повноводні річки, наприклад: Прут, Білий і Чорний Черемош, Черемош
(на Гуцульщині) і Теребля, Ріка (на Закарпатті) та деякі інші. Ліс сплавляли
Черемошем і Прутом аж до Чернівців, а часом і далі — навіть до румунського
Галаца, що на Дунаю.
На вкрай ризикованому ремеслі
плотогонів-керманичів спеціалізувалися цілі родини і навіть села, розкидані по
берегах карпатських водних артерій.
Про бокорашів
часто згадували у народній пісенній творчості, складали про них легенди, писали
оповіді.
З розширення мережі залізниць і
приходом у гори важкої техніки (лісовозів) сплавляти ліс річками стали дедалі
рідше. На Бойківщині сплав лісу припинився у 1940-х роках. На Гуцульщині
останній пліт пройшов Черемошем у серпні 1979 року. Так відійшла в минуле давня
традиційна професія населення Українських Карпат — робота бокорашів.
Немає коментарів:
Дописати коментар